Пріоритети пана Путіна

Останнє засідання розширеної колегії Міноборони РФ без курйозів не обійшлося. “Заметно укрепилась ядерная триада, которая играет ключевую роль в сохранении глобального приоритета”, — дослівно сказав Путін на початку свого виступу. Сталий вираз “глобальний паритет”, тобто рівність сил, перетворився на “пріоритет”, що зробив фразу доволі безглуздою. Втім, не варто взагалі шукати особливого глузду у словах та діях російського керівництва. Є сенс подивитися на цю обмовку під іншим кутом зору: чи не видала вона таємних мрій кремлівського режиму?

Попри заперечення російського уряду, у американських військових немає сумнівів, що комплекси “Іскандер-М” та РС-26 не лише формально порушують договір про ліквідацію РСМД, а і фактично націлені на території Європи. Розміщення ж крилатих ракет на території нинішньої Калінінградської області явно не відповідають ані духу, ані букві договору. Тишком-нишком доправлені ще у жовтні позаминулого року до Калінінграду у трюмі торговельного судна ракети накривають територію скандинавських країн, Центральної та Східної Європи, а ті ж самі комплекси, що ввезені до окупованого Криму, погрожують країнам Середземноморського басейну. То не дивно, що Пентагон б’є на сполох, адже гарантом безпеки європейського континенту, у разі чого, стане саме він.  

Дивно інше: про існування комплексів “Іскандер” і їх модифікації під крилаті ракети з ядерною головною частиною відомо як мінімум з 2010 року. Відкрито погрожувати їх застосувати проти країн Європи Путін почав ще 2014, а шабаш “Не смешите наши “Искандеры” у 2015 набув загальноросійського масштабу. Попри це, лише сьогодні Білий дім перейшов до жорсткої риторики. А лідери провідних країн Європи, що саме проти них і скеровані ці ОТРК, продовжують вдавати з себе трьох японських мавпочок. Вони роблять усе, аби не побачити загрози, не почути попереджень, і жодним словом протесту не роздратувати Путіна, про гешефт з яким, вочевидь, досі мріють.

Як би не було, а Росія отримала змогу впродовж десяти років майже відкрито розробляти ракети, що прямо заборонені двосторонньою угодою. І вона цим шансом скористалася заради омріяного Путіним пріоритету на континенті. Безумовно, більшість так званої російської  новітньої зброї дійсно “не має аналогів у світі”, бо розробляється від початку і до кінця кіностудією “Союзмультфільм”. Але ракети середньої та малої дальності існують, їх можна побачити і помацати руками, і, нема де правди діти, це стало можливим завдяки потуранню путінському режиму з боку адміністрації Обами. Так само, до речі, як і північно-корейська та іранська ядерні кризи.

Втім, пошуки винних слід залишити історикам, а політикам прийняти ситуацію такою, якою вона є натепер. Варто визнати нарешті, що Росія вже давно зіскочила з рейок дипломатії, розчавила шпали здорового глузду, і несеться просто поля до прірви війни. Зупинити її, перемикаючи семафори та переводячи стрілки неможливо. Тепер Сполученим Штатам та Європі доведеться реагувати жорстко та, головне, консолідовано. Заяву секретаря РНБО Олександра Турчинова стосовно запланованого найближчим часом проходу українських кораблів Керченською протокою слід розглядати саме як спонукання наших західних партнерів до такої реакції. Лише Росія, що позбавлена будь-яких мрій про “пріоритет”, ба більше — про сумнозвісний паритет наступальних озброєнь, є безпечним сусідом. Усі інші варіанти вже випробувані світовою спільнотою і ні до чого доброго не призвели.

Володимир Саркісян

Поделиться в социальных сетях: