На безвідді і Зеленський — риба

На день офіційних дебатів, 19 квітня, вчергове призначена зустріч на НСК “Олімпійський” конкурентів цих виборчих перегонів — Петра Порошенка і Володимира Зеленського. “Стадіон — так стадіон” — вже стало мемом нинішніх виборів, а сам Зеленський втіленням шекспірівського Ендрю Еґюйчика, що викликав супротивника на дуель аби самому на двобій не з’явитися. Конкуренту Зеленського доводиться буквально вмовляти його про зустріч у прямому ефірі. От і 15 квітня цей персонаж “Дванадцятої ночі” прислав замість себе у студію телеканалу ICTV члена свого штабу — колишнього міністра фінансів Данилюка, цього джокера у засмальцьованій колоді “команди”. Правда, виглядав «джокер» не кращим чином: плутався, спростовував заяви штабу, членом якого є, зізнавався, що лише два місяці як познайомився із Зеленським, і наприкінець просто збрехав, що ніколи не працював з Януковичем. Правда, сайт Верховної Ради дбайливо зберігає Указ 2010 року про призначення Данилюка президентським радником.

Наступного дня ще один колишній молодий регіонал, а нині головний політтехнолог Зеленського, Дмитро Разумков додав до спростованої Данилюком заяви про нібито запланований майбутньою адміністрацією Зеленського аудит Нацбанку таку, що взагалі, як кажуть, на голову не лізе. Він оголосив про намір провести аудит і скасувати рішення Верховної Ради, що прийняті депутатами поточного скликання. Саме так: не внести поправки до законів, не скасувати ці закони, а визнати нечинними голосування.

Рівень абсурду і невігластва “Зекоманди” краще за все характеризується словами, сказаними на ефірі “112 каналу” тим самим Разумковим: “Господин Богдан (Андрій Богдан — адвокат, що працює на Ігоря Коломойського) — самодостаточная личность и сам за себя может ответить. Что касается Зеленского, то вам отвечу я”.

Додайте до цього те, що за кандидата прагнуть говорити будь-хто з родини: мати, батько, дружина — тільки не сам Зеленський. Однак, за особу, що більшість часу перебуває у астралі і виходить звідти на короткий час лише для того, щоби зняти черговий ролик, українці готові віддати вдвічі більше голосів, ніж за реальну людину, яку мали змогу не лише почути наживо, а й помацати навласноруч. Чому?

Чому українці, що п’ять років тому протестували проти Януковича, готові голосувати за Зеленського, прихід до влади якого члени “сім’ї” вже оголосили власним реваншем? Чому наші співгромадяни, що ностальгують за часами правління “Партії регіонів”, віддали свої голоси у першому турі не за Юрія Бойка — хоча б політика, а за картонну маску Коломойського? А просто тому, що у слабодухому, недорікуватому і погано освіченому Зеленському вони бачать риси власної вдачі. Поруч з ним більшість нашої заштатної «еліти» відчувають себе майже Бісмарками чи Дізраелі і вбачають для себе реальний шанс стати провідними політиками. Як то кажуть, у степу і хрущ — м’ясо.

Шансів на те, що 19 квітня супротивники таки зустрінуться віч-на-віч чи то на “Олімпійському”, чи то у студії “Суспільного”, небагато. На зустріч, що була призначена на 14 квітня на тому ж стадіоні, кандидат у Президенти України Володимир Зеленський традиційно не з’явився. Петро Порошенко отримав ще одну можливість заочно покласти на лопатки свого супротивника, вчергове виставити його нікчемою. А ЗМІ візуалізували це картинкою порожньої трибуни. Втім, глядачі трансляції у Фейсбуці помітили, що Зеленський насмілився-таки спостерігати за дійством онлайн. Слід привітати прихильників “Голобородька”: у їхнього кандидата вистачило мужності хоча б на це. Сподіваюся, що наступну трансляцію він дивитиметься ще й із ввімкненим звуком.

Володимир Саркісян

Поделиться в социальных сетях: