Ми захищаємо право дітей нацменшин на оволодіння як державною мовою, так і рідною, – Лілія Гриневич на зустрічі з Генсеком Ради Європи

Перші етапи, потрібні для якісної імплементації мовної статті закону «Про освіту», вже зроблено – Уряд заклав кошти на підвищення кваліфікації вчителів шкіл нацменшин, а також розроблено глосарії для двомовного навчання.

Про це розповіла міністр освіти і науки України, представник партії «Народний фронт» Лілія Гриневич на зустрічі з Генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом.

«Стаття 7 Закону «Про освіту» була викладена саме в такій редакції тому, що ми отримали документальні свідчення про дискримінацію дітей зі шкіл нацменшин. Два роки тому ми зробили обов’язковим ЗНО з української мови для всіх дітей, що закінчують школи, а не лише для тих, які планують вступати у ВНЗ, як було раніше. І ми отримали драматичні результати. 55% дітей, що навчаються у школах з румунською мовою навчання, та більше 62% дітей зі шкіл з угорською мовою навчання провалили екзамен з української мови (не подолали поріг склав/не склав). Тобто ці діти мають лише два вибори: залишитися в своєму населеному пункті без освіти або виїхати в іншу країну», – пояснила міністр.

Вона також звернула увагу на те, що в усіх базових європейських документах зазначена важливість державної мови для розбудови суспільної згоди.

«Я хочу підкреслити, що навіть у наших зобов’язаннях перед представниками меншин та у європейських документах вказано, що навчання мовою нацменшин не може здійснюватися, шкодячи вивченню державної мови, адже знання офіційної мови є фактором соціальної згуртованості та інтеграції. Зараз наше пріоритетне завдання – дати рівний доступ до оволодіння українською мовою усім громадянам України, незалежно від їхньої національної належності чи території проживання. Отримати роботу, вищу освіту, мати можливість бути мобільним у межах України – все це можливо тільки якщо людина якісно оволодіє державною мовою», – повідомила Лілія Гриневич.

Вона наголосила, що важкість вивчення української для румунської та угорської меншин пояснюється ще й тим, що ці мови належать до іншої мовної групи.

«Для підвищення якості навчання та плавного переходу на вивчення предметів українською ми плануємо впровадити нові педагогічні методи та інструменти. Зокрема, двомовне навчання – коли термінологія на уроці дається одразу двома мовами: українською та мовою меншини. Важливим є також підвищення кваліфікації вчителів зі шкіл нацменшин та вироблення правильного підходу до вивчення української – з огляду на те, до якої мовної групи належить материнська мова дитини», — зазначила міністр.

«Ми вже заклали гроші для підвищення кваліфікації вчителів та розробили глосарії для двомовного навчання. У нас вже є експериментальні школи, у яких впроваджуються підходи, представлені у статті 7 та мною зараз. І наші дані свідчать, що оволодіння державною росте разом із кількістю предметів, що викладаються цією мовою. Ми налаштовані захищати право дітей, що належать до національних меншин, на вільне володіння як державною мовою, так  і рідною», – додала Лілія Гриневич.

У ході візиту до Страсбурга Лілія Гриневич також провела зустрічі з освітніми експертами Ради Європи та брифінг для представників держав-членів Ради Європи, держав-спостерігачів та експертів Секретаріату РЄ.

Повідомляє Народний фронт

Поделиться в социальных сетях: