«Національні дружини» зіграли проти «Народного фронту»

Шабаш, що був влаштований так званими “Національними дружинами” у Києві та Черкасах 9 березня цього року, очевидно, не є стихійним суспільним протестом, як прагне переконати загал Міністр внутрішніх справ. Учасники справжнього громадського протесту завжди є зрізом суспільства: в акціях беруть участь представники різних верств громадян. Навіть на “студентському” Майдані, з якого почалася Революція Гідності, були присутні не лише студіозуси, і аж ніяк не представники лише одного факультету чи одного вишу. Ба більше, ніхто і не приховує того, що так званий протест організований цілком силами однієї парамілітарної організації. Отже, це дійство аж ніяк не підпадає під категорію “народного обурення”.

Будь-яка організація чи політична партія, не має права виголошувати щось від імені народу доти, доки не буде обрана до влади більшістю його голосів. Хіба що встане усім складом на диспансерний облік у божевільні. Історії відомі приклади, коли партії чи інші утворення проголошували себе провідниками народної волі. Штурмабтайлунгсманни Третього Райху, китайські хунвейбіни, “червоні кхмери” Камбоджі скінчили однаково ганебно. Втім, вони встигли добряче підгадити власній нації, якій на словах присягали на вірність. Завалити Україну нашим доморощеним штурмовикам, звісно, не вдасться, але додати ганьби та вчергове сплаплюжити ідею добровольчого руху — безумовно.

Цікаво, що суботнє дійство аж ніяк не мало шансів на бодай помітну підтримку суспільства. Сама ідея подібних загонів, що створюються під час війни не з метою влитися у лави ЗСУ, аж надто нагадує більшовицький Січневий заколот. Додайте до цього не дуже притомну ідеологію, дивний бекграунд одного з засновників “Національних дружин” і дивне зростання його статків впродовж лише двох років. Навіть сама назва парамілітарників аж надто схожа на сумно відомі “Народну дружину” і “Одеську дружину”, що стали ядром одеського Антимайдану і запам’яталися кривавим 2 травня 2014 року. До речі, ці одеські утворення співпрацювали з РНЕ і були тісно пов’язані із відомим російським нацистом Антоном Раєвським. Не дивно, що реальна підтримка “дружин” і споріднених з ними організацій усіма верствами населення нульова.

Млява реакція Національної поліції на провокаційні витівки парамілітарних організацій, зокрема “Нацдружин”, і малопереконливі та заполітизовані заяви її очільника ситуацію лише погіршують. Кільканадцять постраждалих під час сутичок співробітників поліції, зухвале порушення громадського порядку і, нарешті, умисні підпали вимагають більш рішучих та жорстких заходів не лише щодо виконавців, а й щодо організаторів шабашу. Особливої уваги потребує прямо озвучений керівництвом молодиків намір перешкоджати передвиборчій кампанії одного з кандидатів у Президенти, що також є кримінальним злочином, передбаченим ст.157 ККУ. Саме відсутність адекватної правопорушенням реакції підштовхують суспільство до думки про обґрунтованість тези про те, що “Нацдружини” керуються особисто Міністром ВС.

На тлі рішення останнього з’їзду партії “Народний фронт” про неприпустимість привнесення у нинішні вибори невизначеності для проукраїнського суспільства, яке хоче змін в країні, і намірів зосередитися на перемозі у парламентських виборах, така ситуація симпатій НФ аж ніяк не додає. Більш того, вона сприйматиметься осередками партії, що вже поступилися і місцевими виборами 2015, і прийдешніми президентськими, як зрада їхніх інтересів. Адже впродовж п’яти років вони вибудовували на місцях партнерство саме з президентською політсилою. Лягти на протилежний галс для них означатиме втрату електоральної підтримки.

Тому, здається, Арсену Авакову варто визначитися: або однозначно відмежуватися від авантюр і діями підтвердити рішення з’їзду партії та власні заяви про неупередженість, або відкрито заявити про примат амбіцій і грати далі самостійно на свій розсуд. Інші варіанти остаточно поховають не лише рейтинг, а й осередки “Народного фронту”. Гра в “ихтамнет” може ввести в оману лише тих, хто хоче бути ошуканим. З українським суспільством шостого року гібридної війни це не вдасться.

Володимир Саркісян

Поделиться в социальных сетях: